Чи варто вкладати в українські папери на падінні

17 січня дохідність доларових єврооблігацій зі строком погашення на кінець 2022 року досягла максимуму — 23,5%. Дисконт від номінальної ціни, з яким інвестори згодилися продавати українські папери, склав 76,5%. Основну динаміку на ринку зараз створює психологічний фактор, які ще ризики необхідно враховувати при ухваленні інвестиційного рішення, розповіла «Мінфіну» Юлія Пекар, інвестиційний аналітик Blackshield Capital.

Зараз дохідність доларових єврооблігацій знизилася до 19%. Корпоративні облігації показали схожу тенденцію: дохідність за 5-річними бондами Укрзалізниці зросла до 13,8% з 9,6% на початку року, а Нафтогазу — до 13,6% з 10,6%.

За таких умов гривня, яка істотно реагує на інформаційні коливання, знецінилася по відношенню до іноземних валют (наприклад, до долара на 1,06% за тиждень). НБУ, щоб зменшити падіння гривні, почав продавати долар з резервів: $581 млн з початку року, з яких $330 млн — за минулий тиждень.

Чому зміцнення гривні змінилося падінням

Основну динаміку на валютному ринку зараз створюють психологічні фактори. Водночас експортери, які виграли від високих цін на сировину в 2021 році, не поспішають продавати валюту, очікуючи ще більшого падіння гривні.

І нехай економічні фактори на даний момент не відіграють основну роль, про них не варто забувати. У 2021 році зміцненню гривні сприяв високий світовий попит на експортні товари, що призвів до збільшення профіциту торгового балансу, посилення монетарної політики шляхом поступового підняття відсоткової ставки з 6% до 10%, перерахування траншів від ЄС та МФВ наприкінці листопада.

Читайте також: Чому через протести у Казахстані подорожчали Chevron та Exxon

Чи варто зараз вкладати у знецінені українські активи

Питання можливого вторгнення на територію України є доволі комплексним та потребує проведення багатосторонніх переговорів з різних аспектів. Проте місцевих та іноземних інвесторів турбує відповідь на питання, за яких умов варто розглядати активи, що знизились у ціні як такі, що будуть зростати. Є пряма і непряма відповідь на це питання.

З одного боку, послаблення конфлікту та консенсус у переговорах — це основний фактор нормалізації цін на місцеві інвестиційні активи. Враховуючи, що ймовірність істотних санкцій щодо країни-агресора доволі низька (відключення від системи SWIFT, санкції по Північному Потоку 2 тощо), розглядати необхідно різні сценарії, включно з тим, що перманентний тиск може затягнутися надовго.

Але, розглянувши ситуацію детальніше, ми виокремили низку факторів, яка має бути врахована при прийнятті інвестиційного рішення.

На прикладі 2014−2015 років ми помітили, що інвестори мабуть здатність ізолюватися від політичних ризиків, відновлюючи швидкими темпами ціни на боргові інструменти. Однак виникає логічне питання, як далеко ми знаходимося від «пікового моменту». І відповідь варто шукати швидше в політико-економічній площині, аніж в інвестиційній.

З точки зору інвестицій, інвестор прагне зайняти таку стратегічну позицію, за якої актив матиме найбільший потенціал дохідності відносно акумульованого в активі ризику.

Крім аналізу державного боргу, доцільно розглянути ринок кредитних дефолтних свопів (CDS). Фактично — це ринковий індикатор імовірності дефолту через призму інвестиційних ризиків. Згідно з даними, інвестори наразі закладають більше короткострокових ризиків в Україні (мал. 1).

Мал. 1. Крива кредитних дефолтних свопів (CDS) України та Росії

За останній тиждень крива українських CDS інвертувалася, тобто короткострокові ризики істотно збільшились, при цьому такої інверсії не спостерігається у CDS Росії.

Є декілька причин для цього:

1. Істотні ризики територіальної цілісності;

2. Фундаментальні показники: Україна має значно вище відношення державного боргу до ВВП (36%), нижчі резерви (16%) та більш високий коефіцієнт обслуговування боргу (65%);

3. Чуттєвість до попиту на державний борг з боку іноземних інвесторів.

Останній пункт вартий окремої уваги. У структурі українського боргу, нерезидентна частка досить висока (мал. 2). Це означає, що особливо в тяжкі політико-економічні часи співвідношення та потоки капіталу іноземних інвесторів є ключовим елементом загальної стратегії залучення капіталу.

Мал. 2. Частка нерезидентів в структурі державного боргу України та Росії

З боку інституційних інвесторів попит на український борг 2025−2027 та 2030−2033 років досі залишається високим. Незважаючи на ряд ризиків, в контексті ринкових цін та дохідності український борг продовжує зберігати інвестиційну привабливість.

Водночас нові емісії держборгу з теперішніми ринковими оцінками, будуть доволі дорогими. І це обмежує можливості викупу варантів ВВП та зворотного викупу боргу за поточним ринковим дисконтом.

З погляду інвестицій волатильність боргових ринків, особливо держборгу, не часте явище. Тому на ринку утворюються можливості щодо реалізації інвестиційної стратегії «відносної вартості». Вона передбачає, що більш короткострокові облігації можуть зрости у ціні швидше, ніж середньострокові.

Крім того, фундаментальна оцінка відносно ринкових цін деяких довгострокових корпоративних облігацій знаходиться на привабливих рівнях для розбудови довгострокової інвестиційної стратегії.

Читайте також: Фондовий ринок трясе, що буде далі

Головні загрози для гривні

Цей рік очікується доволі неоднозначним для України, навіть якщо не враховувати нарощування військового вторгнення. На це є низка причин.

По-перше, підтримка гривні з боку високих експортних тарифів буде зменшуватися. По-друге, закупівля газу за високими цінами навесні буде стимулювати попит на валюту, що може призвести до знецінення гривні відносно долара.

Проте ми схиляємося до думки, що коливання гривні є наслідком інформаційного фону. Враховуючи економічні фактори, ми залишаємо незмінним наш прогноз щодо курсу гривні до долара від грудня 2021 року на рівні 28,5 грн.

На даний момент волатильність на валютному та борговому ринках носять короткостроковий характер. Котирування повернуться до минулих показників у разі відсутності ескалації військового конфлікту.