Третина українців не довіряє банкам

Сьогодні 34% українців жодним банкам взагалі не довіряють. Лише трохи менше чверті українців (23%) вважають банки своїми партнерами. Про ці та інші результати соціологічного дослідження «Мінфіну» розповів Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку.

В останній день 2021 року виповнилось 30 років з моменту реєстрації Ощадбанку.

Ми запланували декілька активностей з приводу цієї дати. Один із проєктів — соціологічне дослідження спільно з компанією Gradus Research. Це провайдер, який робить «соціологію в смартфоні». Ми запитали про те, що змінилось в економічному житті українців за роки незалежності і яким є зараз їхній фінансовий стан. Деякі результати видаються мені цікавими — я вирішив поділитись ними.

Досягнення і провали України

Як з’ясувалось, 64% учасників опитування — справжні патріоти. На питання «що доброго в Україні порівняно з іншими країнами?» респонденти відповіли: люди (19%), клімат і природа (14%), кухня та продукти харчування (12%).

Інше питання — чому 30 років тому в 1991 році на референдумі переважна більшість українців проголосувала за незалежність України? За даними опитування, підтримати незалежність українці вирішили, оскільки мали надії на кращу долю, щасливе майбутнє (27%), на життя у вільній, незалежній країні (19%) і на свободу слова та вибору (12%).

На запитання, яке досягнення України є найважливішим, більшість респондентів опитування прогнозовано відповіли, що їм найбільше подобається безвізовий режим з ЄС. Шкода тільки, що у зв’язку з пандемією це досягнення втратило для багатьох сенс.

З того, що не вдалось країні за роки незалежності, учасники опитування насамперед відзначили провал у боротьбі з корупцією — її вважають найбільшим прорахунком України 17% респондентів.

За багатьма опитуваннями українці, м’яко кажучи, не належать до найщасливіших націй. Це підтверджується й нашим дослідженням. Близько 74% респондентів дійшли висновку, що мрії, які вони мали під час здобуття Україною незалежності, не здійснились. Але при цьому українці залишаються оптимістами — на запитання «що в подальшому чекає на Україну?» найбільша кількість відповідей (23%) була про те, що на нас чекає добре майбутнє — житимемо краще ніж зараз.

Читайте також: Як російська агресія шкодить економіці України: що мають робити Кабмін та НБУ

Мрії VS реальність

Окремий блок опитування стосувався добробуту українців. Лише 24% опитаних вказали, що після здобуття незалежності він покращився. У такої ж кількості респондентів зміни в матеріальному становищі за останні 30 років не відбулись. У понад третини опитаних — 35% — ситуація навіть погіршилась.

Цікаво було зіставити, які мрії були у українців 30 років тому і про що ми мріємо зараз. Респонденти, яким на момент здобуття незалежності було більше 18, раніше найбільше мріяли про власну квартиру (48%). Зараз таких 29%, і це може свідчити, що багатьом нинішнім українцям у віці 48+ житлове питання вирішити вдалось. Подібний тренд і щодо електроніки та побутової техніки. Раніше про такі речі мріяли 37% та 31% відповідно, а зараз — 6% та 8%. З цим компонентом в Україні стало набагато краще ніж в СРСР — у цьому сумніву немає.

А от мрію мати заміський будинок я би трактував по-іншому. Мріяли про нього в СРСР 14% респондентів у віці 48+, а нині — 31%. На мою думку, це не тому що власників заміських будинків у незалежній Україні стало менше, а тому що в радянські часи про це ніхто і мріяти не міг.

Фінансове питання

Запитали ми в українців також про те, яку зарплату вони вважають для себе комфортною. Подивились на цю статистику в розрізі розмірів населених пунктів, в яких мешкають респонденти. Дива не сталось: у великих містах люди були б щасливі отримувати в середньому 55,6 тисяч гривень на місяць, у населених пунктах від 100 тисяч до мільйона мешканців їх задовольнила б сума трохи більше 37 тисяч гривень, у містах та містечках від 50 до 100 тисяч жителів було б достатньо зарплати у 34,4 тисячі гривень. Отже, вірно вчиняють компанії, які переносять бізнес у менші населені пункти: так їм легше зробити своїх працівників щасливими та скоротити витрати. Середній показник бажаної зарплати по країні, за даними компанії Gradus Research, становить 44 261 гривню, що втричі більше за наявну середню зарплату — близько 14 тисяч гривень (у листопаді минулого року).

Ми запитали українців — яким, на їхню думку, є частка середнього класу в країні? Якщо підбити середній показник, то він здивував. Загалом по виборці він дорівнює 36%. Тобто учасники дослідження вважають, що середній клас у нас становить понад третину населення. Виявлено тенденцію: загалом чим молодша людина, тим більше українців, на її думку, належить до середнього класу. Тут дається взнаки чи то оптимізм, чи то проекція власного добробуту на всю країну.

58% українців є фінансово неграмотними, обізнаністю в цих питаннях можуть похвалитись лише 28% наших співвітчизників. Головним бар'єром на шляху фінансової грамотності наших співгромадян учасники опитування назвали низькій рівень доходів — у людей немає грошей, щоб навчитись цього. Хоча не все так однозначно. Тут як у дилемі: що було першим — яйце чи курка? Чи це низька фінансова грамотність спричинила бідність, чи малі статки призводять до недостатніх фінансових знань?

Читайте також: Як українцям заробити на акціях та цінних паперах у 2022 році

Довіра до банків

Ще один блок питань було присвячено банкам. Ми запитали, яким саме банкам (державним/приватним/міжнародним) українці найбільше довіряють. Для Ощаду є дві новини — добра та не дуже. Добра полягає в тому, що українці більше довіряють державним банкам (26% опитаних). На другому та третьому місцях — іноземні (12%) та українські (10%) приватні банки.

Погана ж новина полягає в тому, що 34% українців жодним банкам взагалі не довіряють. Лише трохи менше чверті українців (23%) вважають банки своїми партнерами. Не партнерами, а навпаки — ворогами, банки вважають 35% опитаних. Близько половини респондентів (42%) не визначились — це люди, яких банки просто зобов’язані «перетягнути на свій бік».

Які можуть бути аргументи на користь банків? Ключові фактори: надійність та стабільність. Наразі з цим в українській фінансовій системі проблем немає і не передбачається. Далі — якість сервісу, максимальне задоволення фінансових потреб, зрозумілі тарифи і навіть емоційний контакт. Зараз усе це фактично є вимогою для фінансових інститутів, які планують перемагати в конкурентній боротьбі. Ми в Ощадбанку це добре розуміємо і активно працюємо, щоб відповідати вимогам часу. 30 років Ощаду — це лише початок!

Читайте також: Скільки клієнтів змінять банк після виплат «тисячі Зеленського»