Економічний паспорт українця: хто заплатить по 600 тис. сьогоднішнім дітям

Вже цього тижня Верховна Рада може затвердити законопроект щодо економічного паспорта українця. Він передбачає створення спеціального Фонду для організації виплат дітям після досягнення 18-річного віку. Перший внесок у цей Фонд держава планує зробити 2023 року, а перші виплати з нього — 2037-го. Хто і скільки грошей отримає і чим може обернутися така щедрість влади, — розбирався Мінфін.

Законопроект про економічний паспорт (№ 6394) хотіли ухвалити ще до Нового року, але не встигли. До винесення до сесійної зали потрібно було взяти 14-денну паузу, аби дати шанс з'явитися альтернативним законопроектам. Наразі всі формальності дотримано — на цей момент у парламенті зареєстровано одразу три альтернативні варіанти фінансової підтримки майбутніх поколінь.

Комітет прогнозовано рекомендував розглянути № 6394, авторства президента. Хоча, як повідомила голова робочої групи з опрацювання проектів депутат Ольга Василевська-Смаглюк, в альтернативних варіантах «є суттєві пропозиції, які вирішено врахувати при підготовці проекту до другого читання».

Розгляд президентських пропозицій не стали відкладати в довгу скриньку: вже цього четверга, 27 січня, його голосуватимуть у першому читанні.

П'ять головних фактів про Фонд майбутніх поколінь

Економічний паспорт — програма розподілу доходів держави від надр. Кошти накопичуватимуться у спеціально створеному Фонді майбутніх поколінь і потім виплачуватимуться молодим українцям.

Хто може претендувати на виплати за програмою

Гроші виплачуватимуть громадянам України, які народилися з 1 січня 2019 р. (і пізніше) після досягнення ними 18-річного віку. Отримати кошти можна раніше у разі серйозної хвороби дитини. Наразі також розглядається можливість дострокового отримання коштів, якщо дитина розпочинає навчання за контрактом раніше 18 років.

Для отримання виплати учасник Фонду має бути громадянином України та постійно проживати на території країни протягом останніх 5 років.

Скільки отримає учасник програми

Щороку на учасника Фонду держава відраховуватиме не менше двох мінімальних заробітних плат на 1 січня. Тобто надходження зростатимуть із зростанням мінімальної зарплати. Перший річний внесок у Фонд планується здійснити у 2023 році. Він становитиме 21,8 млрд грн із розрахунку двох розмірів мінімальної зарплати (7176 грн) та прогнозної статистики народжуваності.

Діти, що народилися раніше запуску програми, отримають компенсацію за попередній період. Наприклад, дитина 2019 року народження, отримає свої нарахування за 2019−2022 роки.

За попередніми оцінками, одному учаснику Фонду майбутніх поколінь дістанеться близько 600 тис. грн. у перший рік виплат (2037 рік).

На що можна буде витратити гроші

Отримувач зможе перерахувати кошти на:

• навчання в українських вузах,
• покупку власного житла,
• перерахування на власний пенсійний рахунок,
• лікування тяжких захворювань (за наявності критичних станів здоров'я, підтверджених в установленому порядку, будь-коли до досягнення 18 років).

У разі смерті одержувача кошти отримає його спадкоємець. Цілі витрат при цьому не враховуватимуться.

Де візьмуть гроші для наповнення Фонду

Головне джерело надходжень — внесок держави. Він здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду держбюджету, до якого почнуть зараховувати:

• 70% рентної плати за користування надрами для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення (2023 року — 35% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
• 95% рентної плати за користування надрами для видобутку нафти, природного газу та газового конденсату (у 2023 році — 47,5% із щорічним збільшенням на 5% — крім останнього року, у якому збільшується на 2,5% — до досягнення 95%) ;
• рентну плату за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виняткової (морської) економічної зони України (у 2023 році 50% із щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).

Також активи Фонду формуватимуться за рахунок:

• інвестиційного доходу від розміщення коштів учасників Фонду у різні інструменти,
• штрафних санкцій, пені та інших платежів на користь учасників Фонду.

Як зберігатимуть та примножуватимуть гроші Фонду

Кошти планується інвестувати у державний борг через покупку ОВДП. Очевидно, що допускається розміщення коштів на банківських депозитах. Оскільки в законопроекті встановлюється обмеження — в одному банку не може зберігатись понад 10% коштів Фонду.

До другого читання планується розширити можливості інвестування коштів Фонду та сформувати вичерпний перелік допустимих фінансових інструментів. Зокрема, на комітеті обговорювалася можливість вкладень у об'єкти енергетики, інноваційні бізнес-проекти тощо.

П'ять аргументів «за» та «проти» створення Фонду майбутніх поколінь

Порушення Конституції чи «треба з чогось починати»

Запуск проекту вже пов'язаний із обмеженням прав. По-перше, ініціатива передбачає відкриття рахунку для дітей, які народилися після 1 січня 2019 року. Чому проігноровані права дітей, які народилися раніше, голова Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев пояснив так: «Ми прийшли до влади у 2019 році, обіцяли це у 2019 році. І тому логічно з 2019 року цю програму розповсюджувати».

По-друге, головне джерело наповнення Фонду — платежі за надрокористування. Але оскільки надра за Конституцією належать усім громадянам, то використання плати за них на потреби окремої категорії (дітей) дискримінуватиме права інших громадян і порушуватиме Основний закон.

«Звичайно, є за що цю ініціативу критикувати. Наприклад, вона поширюється на дітей 2019 року, а не на всіх дітей. Але логіка наша проста: з якогось моменту треба розпочинати, а потім цю ініціативу розширюватимуть як на інших дітей, так та на пенсіонерів», — сказав в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія

Україна хоче стати Норвегією, чому це нереально

Ідея підтримувати фінансово юних українців виглядає дуже респектабельно. Реалізуючи її, Україна стане в один ряд із такими багатими країнами, як Норвегія та ОАЕ.

Наприклад, Державний пенсійний фонд Норвегії вважається одним із найбільших у світових масштабах фондом заощаджень суверенного багатства з вартістю активів $1,35 трлн.

У Об'єднаних Арабських Еміратах такі фонди формують з допомогою доходів від видобутку нафти. До 18-річчя учасника програми там накопичується близько $100 тис.

В Ірландії за кожну дитину виплачується $2,5 тис, з яких частина видається батькам відразу при народженні, далі — при досягненні дитиною 4-річного віку, залишок можна зняти після того, як дитині виповниться 12 років.

Чому ж Україна не може повторити такий досвід?

Як правило, такі фонди успішно працюють лише за наявності у держави надлишкових ресурсів. Наприклад:

• високої частки видобувної промисловості (насамперед, нафтової та газової). Скажімо, у тій самій Норвегії на газ припадає близько 40% експорту, а його видобуток формує 17% ВВП. А в нас частка видобувної промисловості в національному продукті порівняно невелика і продовжує знижуватися — до 5,6% у 2020 році та до 5% у першому кварталі 2021 року.
• відносно невеликої кількості потенційних отримувачів виплат. Наприклад, в ОАЕ, де діє Abu Dhabi Investment Authority, місцеве громадянство має лише 15% з майже 10 млн. жителів. У нас на рік, за розрахунками Гетьманцева, народжується приблизно 300 тис. дітей. Відповідно, на момент перших виплат (2037 р) кількість учасників Фонду наблизиться до 5,5 млн. Зараз у нас налічується приблизно 41,6 млн громадян. Таким чином, вже до запуску виплат рахунки у Фонді матимуть приблизно 13% українців.

Але найголовніша умова — наявність бюджетного профіциту чи, у крайньому разі, невеликий зовнішній борг. Український бюджет хронічно дефіцитний (цього року його максимальна планка — 188,8 млрд грн), а борги — захмарні. Бюджет-2022 передбачає граничний розмір боргу на рівні 2,7 трлн. грн. при доходах в 1,3 трлн. За підсумками 2020 р, держборг склав 53,9% ВВП.

У кого відберуть доходи від ренти чи хтось доплатить за дітей

Однією з головних претензій противників президентської ініціативи є свідоме формування нової діри в бюджеті. Наразі левова частка ренти на користування надрами спрямовується на фінансування видатків загального фонду скарбниці. Відповідно, вилучення цих коштів означатиме додатковий дефіцит скарбниці.

«За попередніми оцінками, бюджетні витрати у формі внесків до Фонду можуть у 2030 р. становити близько 1% ВВП на рік — це приблизно третина бюджетного дефіциту, який вважається безпечним (близько 3% ВВП), приблизно одна десята видатків Пенсійного фонду, або третина видатків на оборону сьогодні», — йдеться у зверненні економічної спільноти до депутатів із закликом не підтримувати відповідний законопроект.

Прихильники ідеї «підйомних» для молоді говорять про можливе розширення джерел наповнення Фонду. «Я не виключаю, що відрахування будуть не лише від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ», — пояснив Данило Гетьманцев.

Але головний козир ОП приховав у рукаві. «Що означає економічний паспорт українця? — Завдяки підвищенню рентної плати гроші йтимуть цільовим призначенням на персональні рахунки дітей. Фактично це буде перерозподіл надприбутків олігархів на користь дітей», — каже Андрій Новак, голова Комітету економістів України.

Влада, швидше за все, мала намір наповнювати Фонд не стільки за рахунок поточних надходжень від ренти, скільки від додаткових доходів саме від підвищення плати за надрокористування. Про це завуальовано йдеться і в пояснювальній записці до законопроекту.

«Рентна плата за користування низкою надр в Україні є низькою порівняно з багатьма країнами. Спроби підвищити цю плату зазвичай зіштовхуються із опором бізнесу. Головним аргументом стає те, що бізнес не розуміє, як саме використовуються їхні податки. Використання ренти для наповнення Фонду дасть бізнесу впевненість, що ці платежі використовуються для певних цілей», — йдеться у документі.

Проте, навіть суттєве підвищення може не врятувати ситуацію. Бо витрати на Фонд будуть просто колосальними. Ось як це виглядає за розрахунками Ольги Полуніної, менеджер DiXi Group з питань сталого розвитку, експерт Надра

За даними сервісу «Опендатабот», за період 2015−2020 років щорічна народжуваність в Україні коливалася від 411 до 293 тис. осіб. Це означає, що через 18 років державі потрібно буде щорічно резервувати від 149,64 до 257,34 млрд грн (з огляду на тенденцію спаду народжуваності в наступні роки сума може зменшуватися).

Наприклад, на забезпечення вкладів на рахунки тих, хто народився у 2019—2020 рр., які вже входять до тимчасового проміжку ініціативи, до 2037−2038 рр. потрібно буде виділити близько 193 та 183 млрд грн відповідно.

Інвестиції фонду: зберігаємо заощадження або збільшуємо держборг

Створювати зараз такий фонд — великий ризик. Досвід того ж норвезького аналога — яскраве тому підтвердження. Наприклад, протягом 10 місяців світової фінансової кризи (з 01.05.2008 по 28.02.2009) вартість його активів була знецінена більш ніж на 31,12%, а пандемія Covid (з 01.02.2020 по 31.03.2021) знизила вартість активів на 14,09%. При цьому диверсифікована доходність Державного Пенсійного фонду Норвегії під час пандемії склала мінус 0,57%.

За таких розкладів, як пояснюють розробники законопроекту, кошти на рахунках компенсуватимуться з бюджету. Але автори ініціативи впевнені, що такого провалу не станеться, оскільки кошти здебільшого вкладатимуться у надійні ОВДП.

І це ще один вектор критики.

«Ініціатива щодо запровадження економічного паспорта українців свідчить про те, що влада не розуміє принципів економіки. Адже виходячи із запропонованого механізму держава замість того, щоб забирати рентні платежі до державного бюджету та спрямовувати їх на необхідні виплати, отримуватиме їх у формі кредитних зобов'язань та сплачуватиме з них відсотки. За 18 років влада сформує додатковий борг, який ляже на громадян України, які досягнуть 18 років», — вважає економіст Борис Кушнірук.

Фонд знову посварить нас із МВФ, але вирішить інше завдання влади

Поки що МВФ не висловив офіційної позиції з приводу пропонованих бюджетних новацій. Проте, виходячи з того, що кредитори завжди болісно ставилися до будь-яких потенційних знижень надходжень до скарбниці, ініціатива зі створенням Фонду майбутніх поколінь їм навряд чи сподобається.

Натомість 53% опитаних українців позитивно ставляться до ідеї запровадження економічного паспорту. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» упродовж 6−8 грудня 2021 року. А це означає, що запуск Фонду однозначно позитивно позначиться на рейтингу президента і, до речі, стане цвяхом у кришку труни його змінника, який наважиться згорнути його роботу.