Курс долара та євро найближчими днями: чому можливі нові валютні ралі

«Мінфін» вивчив фактори, які впливатимуть на валютний ринок цього короткого тижня. Як завжди, багато що залежатиме від НБУ і від того, наскільки швидко реагуватиме регулятор на нестандартні ситуації на міжбанку.

Найближчі три дні на курс гривні впливатимуть 3 основні фактори. Серед них:

1. Поведінка клієнтів

У багатьох експортерів залишилися великі запаси гривні після нещодавніх відшкодувань ПДВ, що запізнилися у часі. А у великих ритейлерських продуктових мереж накопичилася виручка, зарахована на їхні рахунки інкасацією під час 4-х днів святкування Нового року. Підзаробили за свята також усі продавці електроніки та товарів широкого вжитку. Багатьом із них тепер треба розрахуватися зі своїми іноземними контрагентами, що забезпечить попит на валюту на тлі її млявої пропозиції від експортерів.

Окрім цього, більшість великих аграріїв відпочиває до 10 січня. Не всі меткомбінати також працюють у цей період повною мірою, що знизить надходження валюти до країни у першій декаді січня.

А ось до попиту з боку імпортерів енергоносіїв, продуктів та товарів широкого вжитку додадуться ще й покупці з-поміж «дочок» іноземних компаній. Ті, хто виводить у першій декаді кожного місяця валюту за рахунок репатріації дивідендів. Із урахуванням прийдешніх різдвяних свят, вони не матимуть вільного часу для купівлі валюти під такі операції і намагатимуться провести їх максимально швидко.

Підстрахує гривню цими днями те, що багатьом компаніям потрібно розрахуватися з персоналом за підсумками грудня минулого року, а також провести оплату оренди на січень та інші господарські витрати початку місяця та року. Дефіцит гривні гратиме на користь зміцнення позицій нацвалюти на міжбанку.

Читайте також: Клуб «11 нулів»: 10 найбагатших людей світу за рік збільшили свої статки на $402 мільярди

2. Спекулянти та НБУ

З одного боку, міжбанк за обсягами та активністю буде досить млявим, оскільки багато клієнтів відпочиватимуть до 10-го січня. З іншого боку, ті покупці, хто залишиться у цей період на ринку, зіткнуться з дефіцитом пропозиції, що спровокує спекулятивні спроби зіграти «на підвищення».

Ситуативні перекоси попиту та пропозиції за млявого ринку — основна загроза для курсу гривні в цей період.

При такому розкладі на міжбанку ключову роль відіграватиме Нацбанк. Якщо регулятор встигатиме за тим, що відбувається на торгах, і оперативно згладжуватиме перекоси попиту та пропозиції, курсові «пожежі» нашому міжбанку цими днями не страшні. Але якщо у регулятора буде вичікувальна позиція, спекулянти непогано зароблять, а курс знову лихоманитиме.

Чинник ліквідності в банківській системі у період між новорічними та різдвяними святами особливо не впливатиме на валютний ринок. Усі зайві гривневі ресурси банки розмістили на короткі терміни у депозитні сертифікати НБУ. Тому великого обсягу «палива» для спекулятивного розгойдування курсу у більшості банків немає.

За прогнозами «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цими трьома днями перебуватимуть в межах від 40 до 59 млрд гривень. Цього банкам зараз цілком достатньо для дотримання нормативів НБУ та забезпечення клієнтських платежів.

3. ОВДП

Мінфін України попередньо планує проведення першого у 2022 році аукціону з розміщення ОВДП лише 11 січня. Отже, цей фактор жодним чином не позначиться на міжбанку в період 4−6 січня.

Що справді небезпечно для гривні цими днями, то це погашення 5 січня ОВДП на 10,97 млрд гривень та відсотків за ними. Такі обсяги «зайвої» гривні за млявого валютного ринку можуть спровокувати певний тиск на курс.

Але, за даними «Мінфіну», значну частину цих коштів отримають держбанки, які планують перевкласти їх у нові ОВДП на аукціоні 11 січня. Купувати на короткий термін (з 5 до 11 числа) на ці ресурси валюту і потім її продавати під аукціон — для них сенсу немає. Здебільшого вони розмістять отримані від погашення облігацій ресурси на короткі терміни у депозитні сертифікати Нацбанку, а 11 січня вже перерозмістять їх у нові ОВДП. Тому погашення 5 січня великої суми облігацій особливо не вплине на поведінку валютного міжбанку в цей період.

Прогноз курсів готівкового ринку та котирувань міжбанку на 4−6 січня

На готівковому валютному ринку. Враховуючи приплив валюти за період довготривалих новорічних свят, готівковий ринок продовжить дещо занижувати курс прийому валюти за збереження курсу продажу в межах міжбанку або трохи вище. Власники обмінників працюватимуть у форматі «з обороту», а найбільші мережі обмінників перетворяться певною мірою на постачальника «дешевої» валюти на міжбанк через операції банків за валютною позицією банків.

Ключовими факторами при виставленні цінників обмінок для фінансистів у цей період будуть поведінка міжбанку та обсяг реального попиту та пропозиції з боку населення на готівкову валюту.

«Мінфін» прогнозує на 4−6 січня коридор:

• за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній у межах 27,10 − 27,45 гривень при спреді до 15−20 копійок та в банках — 27,05 — 27,50 гривень при спреді в межах до 20−25 копійок.
• за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах коридору 30,50 — 31,05 гривень при спреді в 20−25 копійок, а в касах банках розкид цінників буде набагато ширшим — від 30,45 до 31,20 гривень при спреді до 25 копійок.

На міжбанку. Головними факторами для курсоутворення на торгах у період 4−6 січня будуть:

1. операції місцевих клієнтів та обсяги купівлі валюти «дочками» іноземних компаній для репатріації дивідендів на початку місяця;

2. оперативність реакції НБУ на ситуативні перекоси попиту та пропозиції на торгах.

За прогнозами «Мінфіну», 4−6 січня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 27,20 — 27,45 гривень, євро — в межах 30,65 — 31,10 гривень.

Обсяги щоденних операцій становитимуть:

У вівторок, 4 січня — в межах до $110−145 млн під час укладання до 390−440 угод за рахунок ефекту першого дня нового звітного періоду та загальної відносної «сплячки» клієнтів;

У середу — четвер, 5−6 січня — в межах до $130−170 млн під час укладання до 450−510 угод за рахунок часткового входження бізнесу в звичайний діловий ритм, а також купівлі «дочками» іноземних компаній валюти під репатріацію дивідендів.