2021 рік банки завершують з рекордним прибутком в історії

У 2021 році банки нарешті відновили повноцінне кредитування економіки і заробили рекордний прибуток. «Мінфін» підбив підсумки року, а також спробував зазирнути у 2022 рік.

Доходи зростають

За даними НБУ, за 11 місяців доходи банків зросли на 6%, порівнюючи з результатом 11 місяців 2020 р., і склали 243,6 млрд грн. Тоді як витрати знизилися на 5% — до 177,8 млрд грн.

Відсоткові доходи зросли за рахунок зростання портфелів, комісійні — завдяки зростанню обсягів транзакцій.

«Хоча частка роздрібного кредитного портфеля в активах є незначною — близько 10%, він є найбільшим джерелом відсоткових доходів банків. Доходи від кредитування населення у ІІІ кварталі досягли 35% відсоткових доходів банків. Основна причина — незмінно високі ставки за незабезпеченими споживчими кредитами», — йдеться у «Звіті про фінансову стабільність» НБУ.

Зазначимо, що за даними самого регулятора, за підсумками 10 місяців відсотковий дохід від ОВДП був ключовим заробітком банків. Він не набагато, але перевищував заробітки банків від кредитування населення, не говорячи вже про кредити бізнесу.

За даними регулятора, цього року темпи зростання чистого комісійного доходу прискорилися до 28% у річному вимірі за результатами дев'яти місяців. При цьому зростали всі основні складові доходів як від готівкових, так і від безготівкових операцій. Найшвидше зростали комісійні доходи від операцій клієнтів із платіжними картками. Карткові доходи становлять близько 40% усіх комісій. Серед них найбільша частина припадає на комісії за еквайринг. Згідно з результатами опитування банків, проведеного НБУ у листопаді 2021 року, ці комісії за дев'ять місяців року зросли на 60% у річному вимірі.

Витрати скорочуються

Банківські витрати скоротилися, головним чином за рахунок здешевлення фондування (коштів фізосіб), а також скорочення відрахувань до резервів під кредитні операції.

Отже, банки заробили 65,7 млрд грн чистого прибутку, що на 52% більше, ніж за аналогічний період минулого року — 43,4 млрд грн.

За 11 місяців 2019 р. прибуток склав 59 млрд грн.

Практично всі банки спрацювали з прибутком. У найбільшому плюсі Приватбанк, на який припадає майже третина загальносистемного прибутку.

На другому місці з майже 6-кратним відривом — Райффайзен Банк.

Третій — ПУМБ Ріната Ахметова.

Топ-10 прибуткових банків за 10 місяців 2021 р., млрд грн.

1	Приватбанк	23,8
2	Райффайзен Банк	4,1
3	ПУМБ	3,5
4	Сбербанк	3,4
5	Універсал Банк	2,8
6	Альфа Банк	2,7
7	Укргазбанк	2,7
8	ОТП Банк	2,3
9	Укрексімбанк	2,1
10	Сітібанк	1,4

За даними НБУ

Кредитування економіки відновилося

За 11 місяців 2021 р. чисті активи банківського сектора зросли майже до 2 трлн грн, збільшившись з початку року на 8,6%. Це — номінально. З урахуванням ревальвації нацвалюти реальне зростання буде значним.

Чистий портфель кредитів юрособам за 10 місяців приріс на 22% — до 546 млрд грн. Гривнева складова збільшилася на 37%, перевищивши 335 млрд грн. Валютне кредитування також зросло на 11%, перевищивши $8 млрд.

Голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий називає нинішні темпи кредитування економіки рекордними за останні 8 років — тобто з 2013 року.

Банкіри відзначають високий попит на інвестиційні кредити з боку бізнесу. «Наприклад, зростання обсягів аграрного експорту потребує розширення інфраструктури, нових складських приміщень», — зазначає Олександр Писарук, голова правління Райффайзен Банку, який є одним із лідерів за кредитуванням бізнесу.

Важливою для ринку угодою його учасники називають консорціумний кредит шести вітчизняних банків (три держбанки + три приватні), виданий на початку осені «Укравтодору». Кредит було надано в інвалюті на суму близько 10 млрд грн в еквіваленті.

Читайте також: Як Райффайзен Банк піднявся на держпрограмі, яку сам же критикував

Держпрограма забезпечила третину

Банкіри відзначають істотну роль держпрограми «5−7−9%» в активізації кредитування бізнесу. За даними Фонду розвитку підприємництва (ФРП), на 1 листопада кредитний портфель у рамках цієї програми становив майже 53 млрд грн. Це десята частина гривневої складової сукупного портфеля.

За підрахунками «Мінфіну», за 10 місяців 2021 р. держпрограма забезпечила приріст портфеля кредитів приблизно на 38 млрд грн. Це понад 38% приросту гривневої складової кредитного портфеля. З урахуванням приросту валютної складової вклад програми «5−7−9%» у загальне зростання кредитування бізнесу склав майже 32%.

Показово, що лідерами держпрограми є не держбанки, а приватні гравці — Райффайзен Банк та ПУМБ Ріната Ахметова.

Споживче кредитування стабільно зростає

За 10 місяців чистий банківський портфель кредитів фізособам зріс на 38,5 млрд (+26%) — до 187,2 млрд грн. Він майже повністю номінований у нацвалюті, оскільки кредитування населення в інвалюті заборонене.

Як і в минулі роки, найактивніше зростало беззаставне споживче кредитування. Варто зазначити суттєву активізацію автокредитування та особливо іпотеки. Щоправда, іпотечна держпрограма під 7% не вплинула на ринок кредитування громадян так, як програма для юридичних осіб. За останніми даними, доступної іпотеки було видано лише на 1,1 млрд грн. Сумарна частка автокредитування та іпотеки поки що не перевищує 15% всього кредитування фізосіб.

Читайте також: Чому не злітає доступна іпотека під 7%

ОВДП — фактор

За даними НБУ, станом на 24 грудня портфель ОВДП на балансах банків становив 534 млрд грн, що на 15 млрд (+3%) більше, ніж на початок року.

Весною банки активно нарощували вкладення в держоблігації, але влітку портфель почав скорочуватися. Ближче до кінця року він знову почав зростання. Станом на 1 листопада банківський портфель ОВДП становив 495 млрд грн. Тобто за неповні два місяці приріст склав майже 40 млрд. грн. Найімовірніше, рекордні розміщення Міністерства фінансів за останні місяці року традиційно забезпечувалися за рахунок держбанків.

Капітал-шоу

Незважаючи на активне зростання, банківська система залишається досить добре капіталізованою. З початку року регулятивний капітал банків збільшився на 31 млрд (+17%) — до 213,3 млрд грн. Капітал зростав переважно за рахунок нерозподіленого прибутку, а не вливань власників.

Норматив адекватності капіталу (Н2) з початку року практично не скоротився та перевищує 21%. Це удвічі більше за допустимий мінімум у 10%.

Читайте також: Сергій Мамедов про іпотеку: Ми кредитуємо реальних покупців, які збираються жити, а не інвесторів, які бажають заробити

Ринкове фондування

За 10 місяців 2021 р. номінальний обсяг коштів населення у банках збільшився лише на 1% (7 млрд грн) — до 689,6 млрд грн.

При цьому гривнева складова портфеля зросла на 7% (+28 млрд) — до 425 млрд грн. Тоді як валютна складова депозитного портфеля залишається стабільною — на рівні $10 млрд.

Гроші бізнесу приростають швидше, за обсягами вони випередили вклади населення.

За 10 місяців 2021 р. номінальний обсяг коштів юросіб, фінкомпаній та ФОПів у банках збільшився на 7,7% — до 734,1 млрд грн. Гривнева та валютна складові портфеля приростали приблизно однаковими темпами. Гривня приросла майже на 11% — до 497,6 млрд грн, а валюта на 9,8% — до $9 млрд.

Рефінанс від Нацбанку

За 10 місяців 2021 р. заборгованість комбанків перед НБУ зросла з 62 до 90 млрд грн, тобто майже наполовину.

Як відомо, з весни 2020 р. регулятор масово роздавав підопічним дешеве рефінансування терміном до 5 років. Це призупинилося лише на початку жовтня цього року. З огляду на терміновість фондування банки зможуть користуватися ним ще декілька років.

Поряд із держбанками (Укрексімом та Ощадом), найбільшими боржниками НБУ є Альфа-Банк, а також банки Сергія Тігіпка та Ріната Ахметова.

Крім того, є декілька банків, які майже на весь рефінанс НБУ купили ОВДП і в такий спосіб заробляють на державі.

На що очікувати у 2022

У своєму Звіті про фінансову стабільність НБУ описує ризики скорочення прибутку банків.

«Чиста відсоткова маржа знижувалася: вартість фондування майже не змінювалася, ставки за кредитами йшли донизу. Надалі вартість фондування тільки зростатиме, а ось кредитні ставки ще мають простір для зниження. Тож ризики скорочення відсоткової маржі посилюються», — йдеться у звіті. Тому банкам важливо оптимізувати рівень операційних витрат, щоб зберігати високу дохідність за таких умов.

У зв'язку з цим у НБУ стурбовані тим, що у близько третини банків, серед яких один державний (Ощадбанк), коефіцієнт CIR (співвідношення витрат до доходів) перевищує 80%. Тобто, щоб заробити 1 грн, банк витрачає понад 80 копійок.

«Таке високе значення створює додаткові ризики для фінустанов, особливо з огляду на триваюче скорочення чистої відсоткової маржі», — попереджають у НБУ.