Бюджет-2022: звідки візьмуть і кому роздадуть 1,5 трильйона

14 грудня офіційно опубліковано бюджет-2022. Наступного року держава не смітитиме грошима: видаткова частина зросла лише на 4%, що навіть не перекриває очікуваної інфляції в 7,8%. Але така скупість торкнеться далеко не всіх. Хто у 2022-му буде улюбленцем держфінансів, а кому доведеться тугіше затягнути паски, — розбирався «Мінфін».

Бюджетний процес потихеньку втрачає колишній драматизм. Головний кошторис країни вже давно приймається задовго до новорічної ночі. Знижується і градус торгів за депутатські голоси.

У всякому разі, тепер боротьба мажоритарників за залучення грошей на підшефні території почнеться вже після затвердження бюджету-2022. 6 млрд грн субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій буде розподілено комісією Мінфіну (як мінімум, половину її складу сформують представники бюджетного комітету). Аналогічно розкидають по регіонах гроші освітньої та спортивної субвенцій.

Хто з депутатів зможе похвалитися перед своїми виборцями реконструйованим стадіоном чи своєчасною оплатою праці освітян, стане відомо пізніше.

І все ж таки битва за державний ресурс велася і цього року. Із появою офіційної версії бюджету-2022 стали відомі імена переможців.

Що допоможе наповнити бюджет

Порівняно з бюджетом поточного року доходи держскарбниці у 2022-му виростуть приблизно на 10%. Це не так уже й багато, враховуючи показник прогнозної інфляції в 7,8%. Зростання доходів має забезпечити розвиток економіки: наступного року уряд прогнозує зростання ВВП на 3,8%. Це дуже скромні очікування. Адже, наприклад, світова економіка має зрости на 4,9%, а національний продукт країн, що розвиваються, — на 5,1% (прогноз МВФ).

Такий скромний приріст державних доходів обмежував уряд у нарощуванні витрат. Адже за умовами МВФ для отримання нового траншу Кабміну необхідно скоротити касові розриви скарбниці. Наступного року плановий дефіцит бюджету буде знижено до 3,5% ВВП із 5,5% ВВП, передбачених на поточний рік.

Щоб вписатися у такі жорсткі параметри та задовольнити хоча б частину бюджетних запитів, уряду довелося шукати прихований ресурс. Між першим та другим читанням бюджетного законопроекту доходи скарбниці було збільшено на 54,7 млрд грн до 1 322 млрд грн. Сталося це переважно за рахунок збільшення податкових надходжень.

Реальним ресурсом для такого приросту стало затвердження так званого антиахметівського законопроекту (№ 5600). Свого часу, коментуючи ухвалення документа на Кабміні, прем'єр Денис Шмигаль повідомив, що його норми дають змогу збільшити щорічні надходження до бюджету на 60 млрд грн. Пізніше Мінфін оцінив додатковий ресурс від законодавчих ініціатив набагато скромніше — 30 млрд. грн. Голова Комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев узагалі знизив планку до 20−25 млрд грн.

Виходячи з остаточних параметрів доходної частини бюджету, уряд планує отримати від підприємств додатково трохи більше 21,1 млрд грн — всього 158,4 млрд грн на рік. Зважаючи на все, це і є очікувані надходження від ухваленого 30 листопада податкового законопроекту № 5600.

Решту довелося «докручувати» практично з повітря. Але, швидше за все, дохідну частину наступного року буде перевиконано. Адже інфляція має всі шанси перевищити показник, на основі якого було складено бюджет. Так сталося й цього року.

За результатами січня-листопада план за доходами перевиконано на 30 млрд. грн. Причина лежить на поверхні: бюджет накачується інфляційними грошима. За підсумками листопада інфляція досягла 10,3% у річному вираженні, тоді як бюджет-2021 враховував зростання цін на рівні 7,3%.

Фаворити бюджету: уряд, силовики та судді

Видаткову частину бюджету визначено у розмірі майже 1,5 трлн грн. 575 млрд грн або 38% усіх видатків бюджету наступного року буде витрачено на обслуговування та погашення державного боргу. Це найбільша стаття витрат скарбниці. Втім, цього року ситуація ще гірша: затверджена версія бюджету-2021 передбачала для цього 627 млрд грн, що становило 47% усіх видатків скарбниці.

Проте уряд дуже ризикує збільшити витрати на обслуговування держборгу. Посилення монетарної політики ФРС негативно вплине на вартість ресурсу, що залучається Україною, як втім, і ескалація військового конфлікту з РФ. Це вже визнав міністр фінансів Сергій Марченко.

На які напрями ще не поскупилася влада? Традиційно щедре фінансування одержують власне можновладці — депутати, уряд, апарат Президента. Наприкінці минулого року багато галасу наробили витрати на фінансування Офісу президента: у бюджеті-2021 вони зросли одразу на 40%, перевищивши мільярд.

У бюджеті-2022 рекордний приріст фінансування отримав Кабінет Міністрів, переплюнувши навіть «досягнення» ОП. Наступного року господарсько-фінансовому департаменту Кабміну належить освоїти майже 5 млрд грн, що на 94% більше асигнувань, передбачених на 2021 рік. А ось Офіс президента отримав навіть менше, ніж цього року — трохи більше 1 млрд грн проти 1,27 млрд грн, зашитих у бюджеті-2021.

Майже на 50% порівняно з фінансуванням поточного року зростуть витрати на утримання РНБО (388 млн. грн. проти 260 млн. грн.). Вочевидь було враховано досягнення цього органу у сфері боротьби з олігархами.

Нагадаємо, що нещодавно підписаний главою держави Закон «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в громадському житті (олігархів)» — плід спільної законодавчої творчості РНБО та Антимонопольного комітету.

До речі, фінансування АМКУ наступного року буде майже таким же щедрим, як і у РНБО — близько 346 млн грн або на 26 млн грн більше, ніж цього року.

Серед інших фаворитів бюджету — Офіс Генпрокурора, чиє фінансування збільшено майже на 22% до 14 млрд грн та Державна судова адміністрація (плюс 16%, 19 млрд грн).

А ось витрати на оборону, враховуючи, що Україна перебуває у стані війни, зростуть не так сильно — менш ніж на 10% — до 133,5 млрд грн.

Як зростатимуть соцстандарти

Соціальні стандарти зростатимуть значно повільніше, ніж витрати на прокурорів та суддів. Наприклад, прожитковий мінімум підніметься приблизно на 8%, мінімальна зарплата — лише на 3%. Зарплатна мінімалка зросте наступного року лише з 1 жовтня — з 6500 грн до 6700 грн.

Це означає дуже скромний приріст виплат, прив'язаних до цих показників, наприклад, тих же пенсій. Мінімальна пенсія за віком для тих, хто має достатній страховий стаж (30 років для жінок, 35 років — для чоловіків), становить 40% від мінімальної зарплати.

Наступного року така пенсія зросте на 80 гривень. Люди з меншим стажем одержують пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. 2022-го їх збільшення до пенсії складе 159 грн. З 11 млн. українських пенсіонерів мінімальні пенсії одержують близько 4 млн.

У уряду своя правда. За інформацією Мінсоцполітики, наступного року середньорічний розмір пенсії становитиме 4533 грн. та порівняно з нинішнім роком збільшиться на 940 грн або 26%.

Статистику витягуватимуть вікові доплати до пенсій. Наприклад, з жовтня наступного року розпочнуться виплати надбавок пенсіонерам віком 70 — 75 років. Ці надбавки, за підрахунками міністерства, отримають 1,7 млн осіб. Для цієї вікової категорії запровадять мінімальну пенсійну виплату на рівні 3 тис. грн (за наявності 30-річного страхового стажу у жінок та 35-річного — у чоловіків).

Також уряд уже затвердив план підвищення пенсій «чорнобильцям». З 1 січня 2022 року пенсійні виплати для них будуть не меншими:

• 14 600 грн — за І групою інвалідності;
• 9 500 грн — за ІІ групою інвалідності;
• 7 000 грн — за ІІІ групою інвалідності.

А з 1 грудня перерахують пенсії через зростання середньої зарплати, яка враховується при розрахунку пенсійних виплат. У Мінсоці заявляють, що ця програма торкнеться 60 тис. людей.

Зарплати лікарів доростуть до 20 тисяч

У бюджеті на 2022 рік на охорону здоров'я закладено рекордну для галузі суму — 232,8 млрд. грн. Це на 38 млрд більше, ніж цього року. Таке фінансування дозволить підвищити зарплати лікарів. Згідно з президентським указом, мінімалка для лікаря складе 20 тис. грн, для медсестри — 13,5 тис. грн.

Наразі медики отримують набагато менше. Їхні зарплати встановлюють медзаклади, згідно з опитуваннями, 53% роботодавців пропонують медикам заробітну плату від 10 400 грн, 29% роботодавців готові платити від 16300 грн і лише 7% українських лікарів отримують понад 28100 грн.

Із важливих статей витрат на медицину:

• 157,3 млрд. грн. для фінансування Програми медичних гарантій-2022;
• понад 10 млрд грн — на централізовані закупівлі ліків та медичного обладнання;
• 939,5 млн. грн. — на трансплантацію;
• 2,6 млрд грн — на закупівлю вакцин проти COVID-19.

Також передбачено виплати працівникам закладів охорони здоров'я у зв'язку з переїздом на нове місце роботи або перекваліфікацією під час формування мережі лікарень у шпитальних округах — 100 млн грн.

Студентам підвищать стипендії у 1,5 рази

Вчителям пощастило менше: наступного року їхні зарплати, за підрахунками Міністерства освіти і науки (МОН), зростуть лише на 8%. Отже, залишаться мізерними. У 2021 році ставка мінімального окладу молодих педагогів зростала до 5625 грн., вчителі 1 категорії — до 6567 грн., педагога вищої категорії — до 7001 грн.

У МОН підрахували, що цього року середня учительська зарплата становила 13759 грн за середньої зарплати по Україні 14045 грн. Очевидно, що такий самий стан речей збережеться і наступного року.

Натомість турботу держави відчують студенти: у 2022-му розміри академічних стипендій у закладах професійної вищої та вищої освіти буде збільшено порівняно з нинішнім роком у 1,5 раза, у закладах професійної освіти — у 2,5 раза.

Мінімальна стипендія для студентів профтехучилищ зросла у 2021 році до 1250 грн. (з 450 грн. 2020-го), «мінімалку» для студентів університетів за цей період збільшено з 1300 грн. до 2000 грн.

Із важливих новацій, які наступного року профінансує бюджет, — запуск «Школи супергероїв». Вона дозволить здобувати освіту дітям, які перебувають на стаціонарному лікуванні або проходять реабілітацію в закладах охорони здоров'я.

У 2022 році вперше витрати на освіту зведеного бюджету становитимуть понад 7% ВВП: на освітні програми буде витрачено понад 392 млрд. грн.

Що збудують

Майже 17,9 млрд. грн. буде освоєно наступного року через Мінінфраструктури. Це майже вдвічі більше, ніж у 2021 р. Так фінансуються проекти, які працюють на імідж Президента, який хоче увійти в українську історію як ініціатор «Великого будівництва».

На ці кошти обіцяють активно будувати та ремонтувати дороги. Згідно з озвученими планами, до 2024 р. планується побудувати та відремонтувати 24 тис км доріг.

Частина коштів піде оновлення аеропортів. Зокрема, наступного року заплановано:

• продовжити будівництво в аеропортах Одеси, Дніпра, Кривого Рогу та Закарпатського регіону;
• розпочати модернізацію в аеропортах Полтави та Чернівців
• завершити будівництво нового термінального комплексу у «Борисполі»
• підготувати проекти будівництва двох нових аеропортів Сході країни.