Михайло Чобанян: МВС допомагало з піаром Kuna, а Нацбанк забезпечував попит

Михайло Чобанян — першопрохідник українського криптовалютного ринку. Торгувати біткоїном він почав ще тоді, коли курс першої криптовалюти вимірювався сотнями доларів, а не десятками тисяч.

Для багатьох українців його біржа Kuna стала першою платформою, де вони знайомилися з криптовалютою. Зараз вона залишається головною національною біржею та конкурує за свою аудиторію з найбільшими світовими платформами.

«Мінфін» поговорив із творцем Kuna про те, чому він зацікавився криптою на зорі її створення, як розвивався сервіс і що з ним буде в майбутньому. Звичайно, ми не прогавили нагоду поцікавитися, чи інвестує сам Чобанян у криптовалюту і яку обирає.

«Наприкінці лютого 2014 року зник уряд і мені стало очевидно: момент настав, більше нічого не лякає»

Ви створили агентство Kuna у 2014 році. Чому саме тоді та чому саме криптовалюта?

Я познайомився з криптою на рубежі 2010−2011 років, а щільніше почав розбиратися в індустрії у 2012 році. Тоді на Кіпрі сталася банківська криза і кошти вкладників почали конвертувати в акції банків. Але частина вкладників зуміла уникнути примусової конвертації, перейшовши в біткоїн. Інших криптовалют на той момент особливо не було. Криза на Кіпрі спровокувала триразове зростання біткоїну до $245.

Тоді я зрозумів, що це початок серйозного розвитку напряму. На той момент практично ніхто нічого не чув про біткоїн, не було варіантів купити його. Існувало лише 2 онлайн-точки, та й то на російських доменах, продаж проходив із подвійною конвертацією.

Бурхливе зростання крипти співпало з подіями Майдану. 30 листопада, у день, коли побили студентів на Майдані, біткоїн досягнув піку в $1100. Наприкінці лютого раптово зник увесь уряд і мені стало очевидно: момент настав, більше нічого не лякає і не заважає запускати свій криптовалютний проєкт.

Проєкт розпочався не зі створення біржі, а агенції Kuna. У чому особливість його роботи?

Я вирішив спочатку запустити агентство, яке популяризуватиме знання про криптовалюту і надаватиме можливість купити біткоїн, щоб люди могли спробувати, що це таке.

Так 11 березня 2014 року з'явилося агентство Kuna. Я на «колінці» зробив логотип, сайт, поставив тікер ціни, прикрутив форму зворотнього зв'язку. Клієнт повинен був зайти на сайт, заповнити заявку, написати, скільки він хоче купити криптовалюти, і залишити свій номер телефону. Я зв'язувався з цими людьми, ми зустрічалися, переказував криптовалюту, а вони мені давали готівку. Так само відбувалося, якщо людина хотіла продати біткоїн.

Потім стало очевидно, що частині клієнтів не цікава готівка, вони хочуть купувати в онлайні. Тому я відкрив рахунок у Приватбанку. Мені відправляли гривню на картку, а я за заявкою перераховував криптовалюту на вказану адресу.

Згодом автоматизували процес, прикрутили API і мені не потрібно вже було заходити у Приват24 та біткоїн-гаманець. Це почала робити сама система. Далі ми додали CRM-систему, поступово автоматизували весь процес.

У 2015 році у вас виник конфлікт із правоохоронцями. Що тоді сталося?

У листопаді в мене вдома пройшов обшук. Кіберміліція, як вона тоді називалася, шукала підтвердження того, що я «займаюся криптовалютою». Це саме по собі було абсурдним тому, що у всіх статтях у ЗМІ я відверто говорив, що займаюся криптовалютами, просуваю їх. У той момент, якби ви написали в гуглі «біткоїн Україна», то вам би видало моє фото. Я був синонімом біткоїна.

Проте вони шукали підтвердження. Зважаючи на все, вони також шукали коди гаманців. У мене з дому вилучили всю електроніку, банківські картки, всі CD-диски, зокрема музичні, роутер.

Після обшуку я написав емоційний пост у фейсбуці про те, що сталося. В особисті мені написав Дмитро Шимків, який тоді був заступником голови Адміністрації Президента, та пообіцяв розібратися у ситуації. Було багато слів підтримки інших людей.

На ранок у поста було вже чотири з половиною тисячі шерів. Мене почали запрошувати на радіоефіри, телебачення, засідання комітетів Верховної Ради. Загалом я став мегапопулярним.

Я вирішив використати цей момент і запустив так званий краудсейл: продавав свої токени, а натомість зібрав 274 біткоїни. Власне кажучи, на ці гроші я запустив біржу Kuna у тому вигляді, в якому вона існує зараз.

МВС мені допомогло з піаром, а Нацбанк був маркетологом і завжди допомагав забезпечувати попит. Коли ми запускалися, країну лихоманило через війну на Донбасі, гривня стрибала, НБУ вводив обмеження, тому доцільність використання біткоїну зростала щодня.

Звідки взялася назва Kuna?

Я люблю історію і дізнався цікавий факт, що за часів торгового шляху Дніпром із варягів у греки на території України оберталося багато різних грошей. Основною грошовою одиницею була гривня, були рублі — рубані шматки гривні, інші форми грошей.

Серед них і куна. Це слово походить від шкірки куниці, яку використовували для розрахунків. Куна прирівнювалася до однієї двадцять п'ятої гривні. Від цієї ж куни походить і нинішня назва хорватської валюти.

Мені сподобалося це слово. Домени були вільні, а торгових пар із «куною» не існувало. Тому я вирішив узяти цю назву.

Читайте також: Співвласник «Криївки»: Нам пропонували зайнятися зброєю, але це суперечить нашій місії

«Одного разу купивши криптовалюту, люди вже розуміють усі недоліки традиційної фінансової системи та не хочуть до неї повертатися»

З кінця 2018 року і до травня 2019-го був період криптозими, коли курс біткоїну впав майже в сім разів. Тоді багато хто відмовився від вкладень у криптовалюту. Як біржа пережила цей період?

Це торкнулося не лише нас, така ситуація була на всьому ринку. У цей період закрилося безліч криптовалютних стартапів, багато тих, хто працював у компаніях, пов'язаних з криптою, змінили рід діяльності.

Перед нами стояло завдання вижити. Ми затягли паски, прибрали все зайве, сконцентрувалися на основній діяльності. Довелося дофінансувати роботу біржі. Я розпродував крипту та компенсував збитки компанії.

Водночас, на ринку з'явилося багато нових тямущих хлопців, тому, навіть пішовши в мінус, ми розширювали штат. У 2019 році це допомогло: коли почалася хвиля нового зростання біткоїну і ринок ожив, ми вже мали нові сервіси, ми покращили ІТ-інфраструктуру, службу підтримки, маркетинг.

Тоді нам довелося піти у жорсткий мінус, але ми його вже відбили.

За даними порталу CoinMarketCap, за обсягом щоденних операцій біржа Kuna входить лише до другої сотні найбільших бірж світу. Як вам вдається конкурувати з такими гігантами як Binance чи Huobi?

Я б не дуже довіряв тим даним, які ви бачите. Часто біржі, які мають проблеми із залученням клієнтів, накручують обсяги. Вони показують, що вони мають мільярдні обороти, але насправді нічого цього немає. Ми такого не робимо. Хоча, загалом, наша біржа справді зараз далека від першої сотні.

У роботі централізованих сервісів дуже важлива довіра. Вже було багато прецедентів із фіктивними та реальними банкрутствами, арештами бірж. Тому і у криптосвіті, і у фінансовій сфері загалом, дуже важливо заслужити довіру клієнтів. Я перебуваю в Україні, публічний, тримаю свої заощадження на нашій біржі. Тож нам довіряють.

Ще одна наша перевага — простота та зручність. Наша мета — залучити до криптовалюти максимальну кількість людей, щоб вони хоч раз спробували купити її.

Як правило, один раз купивши криптовалюту, люди вже розуміють усі недоліки традиційної фінансової системи та не хочуть до неї повертатися.

«Мені не цікаві кейси, коли людина заклала все, що в нього було, в ломбарді і накупила крипти»

Чи правильно я розумію, що зараз Kuna — це криптобіржа переважно для українців, і відсоток іноземних користувачів невеликий?

Так, все вірно. Близько 80% наших користувачів із України. Інші 20% — це країни СНД. Також досить велика кількість заробітчан та експатів із Європи, які використовують наш майданчик просто тому, що для них він зручніший, ніж біржі в тих країнах, де вони знаходяться. Частина таких клієнтів використовує Kuna для переказу коштів в Україну родичам. Тобто заробили гроші в Європі, купили крипту, а тут їхні близькі продали крипту та вивели гривню. Таких користувачів багато у Португалії, Італії, Чехії. Ми бачимо, що у клієнтів із цих країн українське громадянство.

Читайте також: Що в Україні можна купити за криптовалюту: розповідаємо все про цей сервіс

Декілька років тому ви анонсували розширення переліку фіатних валют, за які можна буде торгувати на біржі. Зокрема, називалися грузинський ларі, вірменський драм. Чому цього не сталося?

Цей проєкт, швидше, на паузі. Наразі ми сконцентровані на покращенні інфраструктури. Нам потрібно оновити двигун, щоб витримувати більше користувачів. Потрібно додати трейдерський функціонал, тому що ми бачимо, що користувачі виростають і хочуть більшого, ніж просто купити-продати. Їм потрібні складні типи ордерів, маржиналка, ф'ючерси, велика кількість токенів. Тому зараз ми сконцентрувалися саме на цьому, а вже наступного року виходитимемо на нові ринки.

Грузія та Вірменія не в пріоритеті. Ми концентруємося на інших країнах, що розвиваються, де більше населення і більше грошей. Наступного року ми розповімо про нововведення, як плануємо розвиватися, у тому числі і про плани роботи у нових країнах.

Можете уточнити, про які країни йдеться?

Можу лише сказати, що ми плануємо відкрити офіс у Дубаї, який відповідатиме за один регіон та вивчаємо можливість відкриття офісу в Португалії, який відповідатиме за… інший регіон.

Я так здогадуюсь, мова про Латинську Америку?

Ну… так, справді, можна було здогадатися.

Яка частина ваших клієнтів — активні трейдери?

Близько 60% клієнтів використовують Kuna, швидше, як аналог гаманця або криптобанку, ніж як біржу. Тобто за патерном клієнтів я бачу, що у нас зберігають, змінюють і з нашої платформи витрачають, наприклад, поповнюють мобільний, здійснюють оплати на картки. Часто заходить крипта як грошові перекази з-за кордону родичам.

Вам це не вигідно? Коли криптовалюта просто лежить на рахунку клієнта, біржа майже нічого не заробляє…

Якби Kuna була для мене лише для заробляння грошей — тоді так і було б. Але моє завдання, щоб в Україні з'явилася критична маса людей, яка не дозволить повернутися до регуляторних тисків Нацбанку та світових регуляторів.

Тому ми не наполягаємо на тому, щоб люди більше купували, а просто створюємо зручний сервіс торгівлі.

А ось деякі великі біржі намагаються нав’язати активний трейдинг. Наприклад, влаштовують різноманітні конкурси для найкращих торговців тощо.

Вони більше про казино. Я ж нікого не хочу агітувати брати участь у казино, це суперечить моєму світогляду. Ми активно нікого не пушили, жодного разу я не запропонував нікому нічого купити і тим паче не наполягав на цьому.

Ми про довгу історію з найменшим азартом. Мені точно не цікаві кейси, коли людина заклала все, що в нього було, в ломбарді і накупила крипти в надії, що вона виросте, а в результаті її ставка не зіграла. Це призводить до зворотного процесу від того, чого я хочу. Я про усвідомленість та розвиток.

Наразі за гривню на біржі можна купити 20 криптовалют. Чи є у планах лістинг нових альткоїнів?

Так, я вже казав, що ми займаємось апгрейдом інфраструктури. Як тільки ми її закінчимо, активно додаватимемо нові монети, нові токени. Все це заплановано.

Читайте також: Як створити «холодний» гаманець для криптовалюти

«Окрім крипти, інших способів вкласти гроші в українців особливо й немає»

Окрім централізованих криптобірж розвиваються й інші напрямки купівлі криптовалют. Наприклад, децентралізовані біржі, p2p-платформи. У чому переваги централізованих бірж?

На децентралізованих біржах немає фіату. Так само у нас є можливість швидко адаптуватися: якийсь шлюз упав, можна переключитися на новий, у нас вища швидкість роботи та якість сервісу.

Але з іншого боку централізовані сервіси — це завжди ризик, тому що у них є сервери, управлінці, адміністратори. З ними щось може статися, може статися злом і таке інше. Тому майбутнє однозначно за децентралізованими фінансами та децентралізованими біржами. Вони працюють 24/7 у коді, незважаючи ні на що.

Згодом у Kuna також буде децентралізована біржа. Я думаю, що наступного року ми почнемо її розробку, а врешті-решт повністю перейдемо на децентралізовані рейки.

Якщо Kuna стане децентралізованою біржею, то фіат зникне?

Фіат зникне, але до того моменту ми вже запустимо криптогривню або ж Нацбанк запустить е-гривню. Ми використовуватимемо ці токени для входу-виходу. А всі обміни відбуватимуться децентралізовано.

Monobank анонсував свою картку в біткоїні. Інші банки також можуть зайти у цей напрямок. Для вас це розширення ринку чи посилення конкуренції?

Це водночас і те, й інше. У будь-якому випадку, це ширше використання криптовалюти. Що більше різних варіантів використання крипти, то краще для моєї стратегії, про яку я вже говорив.

Читайте також: Як створити «холодний» гаманець для криптовалюти

Плани співпраці з банками чи фінкомпаніями у вас є?

Так, є, але поки що з цим важко. Вони чекають на закон про віртуальні активи. Банки — це жорстко регульовані організації. Поки що НБУ не дозволяє їм працювати з криптою, вони з нею не працюватимуть.

Як ви загалом розцінюєте цей законопроєкт?

Не дуже. Але іншого ми не маємо.

Тобто ви готуєтеся до того, що потрапите під регулювання Мінцифри чи НКЦПФР?

Мінцифри вже не буде. Це буде Нацкомісія, або ж зовсім не буде жодного регулювання. Якщо відбудеться розпуск Ради, то ухвалення закону затягнеться.

За даними платформи Triple A, в Україні 13% дорослого населення мають криптовалюту і це найвищий показник у світі. Ваші спостереження підтверджують таку високу популярність криптовалюти в Україні?

Звичайно. І я можу пояснити чому. До появи криптовалюти ми мали небагато варіантів, щоб розмістити гроші. Можна було покласти їх на депозит, але банкопад зробив своє і люди не дуже довіряють банкам. Та й особливої доцільності у депозиті немає, оскільки весь дохід з'їдає інфляція.

Наступний традиційний варіант — нерухомість. Люди скуповують квадратні метри, сподіваючись, що їх здаватимуть, ціна зросте.

У розвинених країнах ще є фондовий ринок. Але в нас його немає, а доступ на міжнародний — складний.

В результаті, окрім крипти, у нас інших способів вкласти гроші особливо і немає. Тому й така велика частка її власників.

Який відсоток своїх заощаджень ви інвестуєте у криптовалюти та які криптовалюти обираєте?

Напевно 95% у крипті. Решта — у якихось активах. Машина, наприклад. Якщо ж говорити про конкретний вибір, то 85% — це біткоїн, 10% — ефір, решта «розмазана» в інших криптовалютах. Але це не інвестиційна порада.

Читайте також: Історія про те, як онлайн продажі допомогли створити меблевий бренд Barsky

Коли ви запускали платформу в 2014 році, очікували, що біткоїн коштуватиме так дорого?

Ні. Це була більше ідеологія, і я досі в неї вірю. Подорожчання біткоїну — це просто приємний бонус, який дає можливість дозволити собі якісь плюшки.