Loader
Кредитний простір » Актуальні новини » Курс долара і євро найближчими днями: чому можливі сюрпризи

Курс долара і євро найближчими днями: чому можливі сюрпризи

Середина вересня на валютному ринку пройде в протистоянні курсових інтересів найбільших гравців. Ситуація цього року не зовсім звичайна. Теорії про чітку сезонність курсових коливань на нашому міжбанку поки що не спрацьовують. На початку осені курс особливо не зростає, а періодично навіть просідає. Хоча зростання котирувань в цей період було багаторічною українською традицією.

Поєднання сприятливих цін на агропродукцію українських експортерів із урахуванням рекордного врожаю зернових і поки що ще високі ціни на руду і метал забезпечують непоганий приплив валютного виторгу на міжбанк.

Саме він поки що перекриває на валютному ринку:

  • скорочення переказів заробітчан;
  • зростання валютних витрат на закупівлю енергоносіїв;
  • загальне збільшення активності імпортерів із закупівлі товарів широкого споживання;
  • відтік коштів нерезидентів із гривневих ОВДП із подальшою конвертацією цієї гривні на міжбанку;
  • зростання активності населення з купівлі готівкової валюти.

Читайте также: В Украину впервые едет вице-президент Всемирного банка

Отримані $2,7 млрд від МВФ дозволили перекрити значну частину боргового навантаження бюджету в період пікових виплат зовнішніх боргів. Тому поки що для влади і НБУ все складається досить вдало. ЗВР зросли до $31,61 млрд і всі міжнародні вимоги в частині покриття резервами трьох місяців критичного імпорту виконані.

Певну стурбованість викликає пробуксування співпраці з МВФ в частині перспектив програми stand-by. Але голова НБУ запевняє, що місія МВФ приїде вже у вересні. І, як це вже було не одноразово, всі чиновники стверджують, що прогрес є і кошти ось-ось будуть отримані.

Читайте також: Місія МВФ може прибути вже до кінця вересня

Але після чергового приїзду МВФ і тривалих переговорів всі державні мужі зайняті тільки тим, як знову зняти з себе відповідальність «за продовження дискусії» без кінцевого результату. А сама епопея з отриманням нового траншу вже викликає посмішку навіть у представників африканських та азіатських країн, які також активно, і головне — успішніше працюють з Фондом. Боротьба за капітал у всьому світі тільки посилюється, але Україна з її колосальним потенціалом в реальності пасе задніх.

Читайте також: В Україну вперше їде віце-президент Світового банку

У фінансовому світі словам вже давно ніхто не вірить і численні виверти та хитрощі всієї попередньої і діючої української влади вже дещо набридли міжнародним кредиторам. Вони не готові просто довірятися новим обіцянкам. До того часу, поки в українському політикумі процвітатиме імітація економічних реформ або їх половинчасте виконання, країна приречена на принизливий процес випрошування грошей. Причому в тих напрямках, де при іншій постановці питання і організації процесу інвестори б шикувалися в чергу для співпраці.

Наприклад, західні кредитори справедливо не розуміють, чому замість того, щоб закривати проблему понад 70 млрд боргів за ЖКГ, уряд вважає за краще знову йти позичати кошти на підтримку неефективної і застарілої системи надання послуг населенню. І треба пам'ятати, що 70 млрд гривень — це сума боргів ще до нового опалювального сезону, коли платіжки зростуть в рази.

Читайте також: Борги українців за комуналку за липень скоротилися на 3,5% — Держстат

Не розуміють наші партнери і проблем з корупцією. Антикорупційних органів все більше, на них витрачаються колосальні кошти з бюджету, але економічної та політичної ефективності від їх роботи майже немає.

Ринок землі вже начебто і відкритий для місцевих інвесторів, а відчутного прогресу з мільярдами інвестицій з їхнього боку поки що не спостерігається. Було обіцяно створити 1 млн робочих місць з відповідною європейською зарплатою для заробітчан, які повернулися з-за кордону під час локдауна. В результаті вони знову повернулися до тих країн, де працювали, бо так і не отримали альтернативної хорошої роботи у себе на батьківщині.

Більше того, ці країни вводять різні програми соціальної адаптації із подальшою перспективою остаточного осідання цих українців там із урахуванням потреб вже й їх сімей. Приклад — нещодавні ініціативи Польщі. А це означає, що вони забезпечуватимуть зростання польського ВВП, а не українського, і скоро заберуть туди свої сім'ї.

Тобто потік переказів з-за кордону, на який так розраховують чиновники Нацбанку, тільки зменшуватиметься. Крім цього, заробітчани — одні з найбільш економічно активних верств українського населення, які до цього генерували чималі надходження до місцевих бюджетів і забезпечували країну якісними товарами та послугами. Наплювацьке ставлення держави до своїх громадян дорого обійдеться Україні вже найближчим часом і в будь-якому випадку позначиться на всій економіці країни, в тому числі і на валютному ринку.

Навіть приріст іноземних інвестицій, які закладають в свої плани наші чиновники, в декілька мільярдів доларів на рік, — це крапля в морі, порівнюючи із тими ресурсами, які залучають на IPO компанії навіть середнього масштабу в США або Європі.

Зараз уряд робить ставку на залучення американських інвесторів в економіку України і навіть називає цифри в межах $300 млрд. Це великі гроші за українськими мірками. Але, скажімо, порівнюючи із капіталізацією і результатамии діяльності компаній, що входять до S&P 500, це не такі вже значні кошти для тих же американських інвесторів і бізнесменів.

І якщо вони досі не увійшли в подібні програми в Україні, то значить справа не в грошах. А в тому, що вони хочуть мати гарантії повернення своїх інвестицій і прозорості роботи. З першим і другим у нас поки що явні проблеми. І в цьому головна причина, чому потенційно найбагатша країна в центрі Європи на 31-му році своєї незалежності перебуває в числі найбідніших за доходами на душу населення і загалом за рівнем життя.

В таких умовах нерозвинений український фондовий ринок є продовженням всіх вищеописаних проблем і досі не є основним інструментом для інвестицій і накопичень громадян, а також критерієм оцінки успішності того чи іншого громадянина в Україні.

Саме з цих причин основним критерієм при оцінці розвитку економіки на обивательському рівні більшість людей в Україні дивиться на курс долара в обміннику. У той час як в США більшість американців уявлення не мають про поточний курс долара до євро.

Їх більше цікавлять новини з фондового ринку, показники роботи їх власного пенсійного фонду та стан їх банківського рахунку. І їм не спадає на думку, що уряд може в черговий раз переглянути правила нарахування пенсій і вони, важко пропрацювавши все життя і сумлінно роблячи всі відрахування, можуть залишитися з жебрацької пенсією.

Читайте також: Індексація пенсій. Рада прийняла за основу законопроєкт про дату щорічної індексації

До того часу, поки держава поводитиме себе так зі своїми громадянами, а не буде їх соціальним партнером, українці не довірятимуть державним інститутам.

Але повернемося до поточних українських реалій, що потенційно здатні порушити рівновагу на валютному ринку найближчим часом. Крім проблеми зростання заборгованості в ЖКГ, яка потім вдарить по всьому, в тому числі опосередковано і по курсу, є ще й проблема «гарячих» грошей на рахунках громадян.

Низькі ставки за депозитами і оподаткування відсотків за ними призвели до того, що станом на 1.08.2021 року з 693,5 млрд гривень, що зберігаються на рахунках фізосіб у банках, тільки 321,8 млрд гривень — це термінові депозити. Близько 371,7 млрд у гривневому еквіваленті — це поточні рахунки громадян, з яких вони можуть забрати кошти в будь-який момент.

При рівні офіційної інфляції понад 10% за рік і без особливої альтернативи в частині вкладення заощаджень на депозити, значна частина цих ресурсів піде на валютний ринок, ринок нерухомості або на споживання. Це тільки підсилить інфляційний тиск в економіці, збільшить від'ємне сальдо торгівлі (купуватимуть же переважно імпорт) і продовжить створювати потенційні проблеми для готівкового валютного ринку в моменти курсових коливань на міжбанку.

Тому ситуативно все начебто в середині вересня на валютному ринку добре — курс особливо не зростає, ЗВР чималі та пікові виплати цього року зовнішнім кредиторам вже зрозуміло, що будуть закриті. Але якщо копнути глибше, то суть проблем «слабкої» і схильної до всіх можливих ризиків гривні зберігається.

З поточних факторів впливу на валютний ринок цього тижня можна відзначити:

Наближення періоду сплати податків бізнесом. До кінця тижня клієнти активно розраховуватимуться з державою за податками. Дефіцит гривні простимулює розпродажі валюти експортерами на тлі зниження можливостей щодо її купівлі у імпортерів. Це завжди позитивний момент для нацвалюти на міжбанку.

Повна залежність тренда на торгах від дій великих місцевих гравців і поведінка НБУ. Незважаючи на високі світові ціни за основними позиціями українського експорту, великі продавці валюти не готові до істотного зміцнення нацвалюти.

Це скорочує їхні доходи на тлі поступового зростання собівартості продукції за рахунок інфляційних процесів в країні, і в кінцевому підсумку — знижує прибуток. Тому вони намагаються не допустити ситуативного просідання котирувань, у чому їм зараз активно допомагає НБУ своїми інтервенціями. А також спекулянти, які заробляють на стрибках курсу. Боротьба курсових інтересів великих покупців і продавців цього тижня тільки посилиться і Нацбанку доведеться знову регулярно виходити на торги. Його цінники залишаться ключовим орієнтиром по курсу для всіх учасників торгів.

Аукціон Мінфіну з розміщення ОВДП 14 вересня і поведінка нерезидентів на фондовому ринку. На момент написання статті чиновники хочуть розмістити гривневі облігації на 112 днів із обмеженням за сумою в 500 млн гривень, на 345 і 434 дні з обмеженнями по 3 млрд гривень кожні та без обмежень на терміни 777, 1022 та 1701 день.

Отримані від МВФ $2,7 млрд створюють додаткову подушку безпеки для Мінфіну України та уряду. І враховуючи, що 15 вересня Мінфін має погасити гривневі облігації всього на 1 млрд гривень і відсотки ще за іншими 2 випусками паперів, особливо на ринок ці погашення не тиснутимуть.

Чиновники поки що намагатимуться не змінювати нинішній рівень дохідності за ОВДП, навіть з урахуванням підвищення облікової ставки НБУ до 8,5% річних. А ось інвестори не готові до такого варіанту і активно торгуватимуться з Мінфіном в частині дохідності за своїми покупками на первинному ринку та з іншими власниками облігацій на вторинному ринку.

Тому торг між Мінфіном та інвесторами за дохідністю цього разу тільки посилиться. Від того, чи зійдуться зараз чиновники і потенційні покупці облігацій в ціні, залежать кінцеві результати аукціону 14 вересня. А значить — і приплив/відтік нерезидентської валюти на міжбанку найближчими днями.

За нашим прогнозом 14 вересня Мінфін зможе розмістити гривневі ОВДП із дохідністю від 9,5% до 12,59% річних, залежно від термінів їх обігу при загальному обсязі продажу паперів у межах від 2,3 млрд до 6,8 млрд гривень. Основними покупцями будуть держбанки і місцеві гравці.

Ліквідність у банківській системі. За прогнозами «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цього тижня перебуватимуть в межах від 41 до 57 млрд гривень. Особливої загрози для валютного ринку такий гривневий навіс не матиме.

Прогноз курсів готівкового ринку і котирувань міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку ситуація поступово змінюється. Він тільки частково залишиться заручником поведінки міжбанку. Зростання попиту на готівкову валюту дозволяє власникам обмінників почати свою гру, прив'язану до фізичного обсягу платоспроможного попиту в своєму регіоні, а не тільки до подій на торгах за доларом.

За євро ж власники обмінників будуть змушені підлаштовуватися під поведінку пари євро/долар на міжнародних ринках і періодично коригувати свої цінники за євровалютою щодо гривні протягом дня, залежно від коливань міжнародного ринку.

«Мінфін» прогнозує на 13 — 17 вересня коридор:

за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 26,55 — 26,95 гривень при спреді в 15−20 копійок і в банках 26,45 — 27,00 гривень при спреді в межах до 25 копійок.

за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 31,30 — 31,85 гривень при спреді в межах до 25 копійок і в банках 31,20 — 32,05 гривень при спреді до 30 копійок.

На міжбанку. Головними для курсоутворення на торгах в період 13−17 вересня будуть:

  • обсяги продаваної валюти і валюти, що купується великими клієнтами для забезпечення своїх поточних господарських операцій, а також продажі валюти для закриття бюджетних гривневих розрахунків наприкінці цього тижня;
  • тактика проведення, обсяги інтервенцій Нацбанку та їх цінники;
  • результати аукціону з розміщення ОВДП 14 вересня;
  • поведінка пари євро/долар на міжнародних ринках.

За прогнозами «Мінфіну», 13−17 вересня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,60 — 26,95 гривень, а євро — в межах 31,30 — 31,90 гривень.

Обсяги щоденних операцій складуть:

Понеділок-четвер — в межах до $125−190 млн при укладанні до 440−650 угод. Міжбанк буде активний в усі ці дні за рахунок проведення господарських операцій клієнтів з поточної діяльності.

П'ятниця — в межах до $125−165 млн при укладанні до 440−580 угод за рахунок продажів валюти клієнтами під податкові платежі.​